У залі Острозької академії панувала особлива тиша. Та тиша, коли кожне слово має вагу, а кожен жест – глибокий сенс. 13 травня, у день народження Олександра Муравського, його вдова Оксана вручала стипендію, яка носить ім’я чоловіка. Чоловіка, який ніколи не був адвокатом, але носив позивний «Адвокат» – і тепер цей позивний живе у стипендії для майбутніх правників.
Редакція «7 днів» розповідала, як з’явилась ця ініціатива — з моменту її оголошення. І — хто був людиною, чиє ім’я вона носить.
Стипендія як естафета
«Найкраща інвестиція – це інвестиція в дітей», – переконана Оксана Муравська. Випускниця спеціальності «Правознавство» Острозької академії, адвокатка та громадська діячка вирішила, що пам’ять про чоловіка житиме не лише в серці родини, а й у конкретних справах.
Стипендія імені Олександра Муравського покриває повну вартість навчання на магістерській програмі права. Отримати її можуть студенти з пільгами учасників бойових дій, внутрішньо переміщені особи, відмінники з активною громадською позицією, переможці олімпіад.
Цьогоріч стипендію отримала Катерина Мартинюк, студентка 4-го курсу спеціальності «Право». Для неї це не просто матеріальна підтримка: «Відчуваю, що отримала естафету – продовжувати розбудову країни в мирному тилу, через право, справедливість і служіння суспільству».
Від Автомайдану до стипендії
Олександр Муравський пройшов шлях від учасника Революції Гідності та співзасновника Автомайдану Рівне до добровольця, який у перші дні повномасштабної війни пішов у військкомат. Його дружина продовжує цей шлях по-своєму – через освіту майбутніх правників.
«На нашу долю випало воювати за свою незалежність, а майбутні покоління мають ще більш важку місію – відбудовувати Україну», – каже Оксана Муравська.
Ректор Острозької академії Едуард Балашов підкреслив: «Ваша ініціатива – це не просто підтримка, а можливість для талановитої молоді реалізувати себе, незважаючи на фінансові бар’єри. Це інвестиція в сильну Україну».
Живa пам’ять
Головним своїм завданням Оксана Муравська вважає збереження пам’яті про Олександра. Стипендія вручається щорічно 13 травня – у день його народження. Кандидати мають написати мотиваційний лист, де описують свою роль у розбудові майбутнього України.
«Раз вже Адвокат, то Адвокат», – каже Оксана зі сумною посмішкою.
Позивний, народжений з кохання, тепер дає життя новим мріям, новим сподіванням, новим поколінням тих, хто буде розбудовувати країну, за яку «Адвокат» віддав своє життя.
Претендентками на стипендію також були студентки Юлія Белозьорова та Аліна Галайдюк. Юлія зауважила: «Завдяки підтримці таких людей, як пані Оксана, впевнена, що ми відбудуємо вільну та незалежну державу!»
Так позивний одного героя стає мостом між війною та миром, між втратою та надією, між пам’яттю та майбутнім. «Адвокат» і справді залишився назавжди – тепер у кожному випускнику, який отримає цю стипендію і піде змінювати світ силою права та справедливості.
Позивний з любові
Історія цього позивного – це історія кохання. Коли у навчальному центрі треба було обирати позивний, Олександр довго не міг визначитися. Різні варіанти крутилися в голові, але жоден не лягав на серце.
«Одного разу Саша подзвонив мені ввечері, – згадує Оксана Муравська, – і каже: «Я хотів би з тобою поговорити. Чи ти не образишся, якщо я візьму позивний «Адвокат»? Так ти будеш разом зі мною назавжди»».
І справді назавжди. 37-річний Олександр, батько трьох дітей, загинув 22 червня 2023 року біля села Новомихайлівка на Донеччині, обороняючи Мар’їнський напрямок. Служив у 79-й окремій десантно-штурмовій Таврійській бригаді. Його хлопці завжди були найбільш юридично освіченими у підрозділі – «Адвокат» постійно консультувався з дружиною-правником і ділився знаннями.
Історію Олександра Муравського з позивним “Адвокат” ми розповідали раніше, читайте її в матеріалі Дітей відвіз у село, а сам пішов у військкомат – історія полеглого захисника .
Читайте також: Вперше в історії: військовий ліцей на Рівненщині відкрив набір для дівчат